ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ КОЛЕКТИВНИХ ЗАДАЧ ПРИ ГРУПОВОМУ ЗАСТОСУВАННІ БЕЗПІЛОТНОЇ АВІАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2786-7714-2024-2-7-80-86Ключові слова:
безпілотний літальний апарат, колективна задача, мультиагентна системаАнотація
Стаття присвячена висвітленню підходу до формування сукупності задач в безпілотній авіаційній системі з автономною групою безпілотних літальних апаратів. В межах підходу описується інформаційна технологія в мультиагентній системі для самостійного синтезу інтелектуальними агентами колективної задачі, яка виконується певною групою агентів. В межах підходу на етапі підготовки ставиться у відповідність множина основних призначень безпілотних авіаційних систем до множини спроможностей агентів при формуванні простих, складних, інтегральних і мережевих колективних задач, а на етапі застосування – інтелектуальними агентами самостійно синтезується колективна задача для забезпечення максимуму функції корисності безпілотної авіаційної системи.
Стаття буде корисною особам, що приймають рішення на застосування безпілотних авіаційних систем, і дослідникам, які розробляють інноваційні форми та способи застосування безпілотних авіаційних систем.
Посилання
Стратегічний оборонний бюлетень України, затв. Указом Президента України від 17 вересня 2021 року № 473/2021.
Adelinde M. Uhrmacher, Danny Weyns, Multi-Agent Systems Simulation and Applications, CRC Press, 2018, ISBN 142007024X, 9781420070248.
Shoham, Yoav; Leyton-Brown, Kevin (2008). Multiagent Systems: Algorithmic, Game-Theoretic, and Logical Foundations. Cambridge University Press. p. 496. ISBN 978-0-521-89943-7.
Weiss, Gerhard, ed. (1999). Multiagent Systems, A Modern Approach to Distributed Artificial Intelligence. MIT Press. ISBN 978-0-262-23203-6.
Oleksii Martyniuk, Pavlo Shchypanskyi, Vitalii Savchenko, Ihor Kostiuk, Air Defense Planning from an Impact of a Group of Unmanned Aerial Vehicles based on Multi-Agent Modeling. International Journal of Emerging Trends in Engineering Research, 2020. – №8(4). – pp. 1302-1308. – DOI: 10.30534 /ijeter/2020/ 59842020/
Мартинюк О. Р. Модель узгодженого руху групи безпілотних літальних апаратів // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. – К.:НУОУ, 2016. – № 1 (25). – 214 с. – С. 78-81.
Ярошенко Я. В., Герасименко В. В., Коротін С. М., Блискун О. Є. (2021). Класифікація завдань спільного бойового порядку пілотованої та безпілотної авіації в операціях. Повітряна міць України, 1(1), 41–46. https://doi.org/10.33099/2786-7714-2021-1-1-41-46.
Bratman M., 2009, “Intention, Belief, and Practical Rationality,” in Reasons for Action, D. Sobel and S. Wall (eds.), Cambridge: Cambridge University Press, pp. 13–36.
Stuart J. Russell, Peter Norvig (2003), Artificial Intelligence: A Modern Approach (2nd ed.), Upper Saddle River, New Jersey: Prentice Hall, с. 24, ISBN 0-13-790395-2.
Субботін С.О. Неітеративні, еволюційні та мультиагентні методи синтезу нечіткологічних і нейромережних моделей: Монографія [Електронний ресурс] / С.О. Субботін. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2009. – 375 с.
Сучасний метод бойових потенціалів в прикладних задачах планування розвитку та застосування тактичної авіації: монографія / Б.Й. Семон, О.Б. Леонтьев, О.Б. Котов та ін. // за ред. Б.Й. Семона та О.Б. Леонтьева. – K.: НАОУ, 2009. – 336 с., ISBN 978-966-8546-35-8.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Повітряна міць України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.