КОНЦЕПЦІЯ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ПРОТИПОВІТРЯНОЇ ОБОРОНИ ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ ТАКТИЧНОГО РІВНЯ В НАСТУПАЛЬНОМУ БОЮ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2786-7714-2021-1-1-15-18Ключові слова:
військові формування, наступальний бій, система протиповітряної оборони, ефективність функціонування, методика оцінюванняАнотація
Досвід проведення Операції об'єднаних сил та антитерористичної операції, а також воєнних конфліктів в Іраку, Сирії та Азербайджані свідчить, що застосування засобів повітряного нападу, в тому числі безпілотних, може суттєво впливати на успіх виконання завдань загальновійськовими формуваннями, як у наступальному, так і в оборонному бою. А це, в свою чергу, веде до зростання вимог щодо надійності їх прикриття від нових повітряних загроз, тобто до їх системи протиповітряної оборони.
На даний час, методики, що використовується у військових формуваннях тактичного рівня при плануванні протиповітряної оборони, не є досконалими. Їх аналіз вказує на те, що вони не дозволяють в повній мірі враховувати зміни, які відбулись за останній час у підходах до ведення збройної боротьби. Зокрема, зміни у концепціях застосування засобів повітряного нападу.
Тому, дана стаття присвячена вирішенню актуального наукового завдання щодо удосконалення методики оцінювання ефективності функціонування системи протиповітряної оборони військових формувань тактичного рівня у наступальному бою.
У статті представлено концепцію, яка, в подальшому, дозволить вирішити актуальне наукове завдання щодо удосконалення методики оцінювання ефективності функціонування системи протиповітряної оборони військових формувань тактичного рівня у наступальному бою.
