ПРОЄКТУВАННЯ ТА ВИРОБНИЦТВО БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ЧЕРЕЗ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНЖЕНЕРНІ РІШЕННЯ

Анотація

Сучасний ринок безпілотних літальних апаратів в Україні та світі характеризується високими темпами зростання, що супроводжується підвищеними вимогами до швидкості розробки, собівартості, енергоефективності та надійності. В умовах воєнного стану, дефіциту критичних комплектуючих та необхідності оперативного масштабування виробництва, традиційні методи проєктування та виробництва виявляють системні обмеження. Метою даної статті є розроблення інтегрованої моделі проєктування та виробництва БпЛА на засадах концепції Проектування для виробництва, що поєднує інноваційні технології та інженерні рішення для підвищення економічної ефективності, гнучкості та швидкості масштабування української дрон-економіки. Запропонована авторська модель ґрунтується на системній інтеграції генеративного штучного інтелекту, адитивного виробництва, цифрових двійників  та блокчейн-трейсування, трансформуючи традиційну лінійну модель у динамічний адаптивний життєвий цикл продукту. У статті проаналізовано сучасні виклики та технологічні обмеження у сфері проєктування та виробництва БпЛА в українському контексті, досліджено вплив інноваційних технологій на оптимізацію конструкцій, аеродинамічних характеристик і міцності, а також оцінено потенціал адитивного виробництва та гібридних матеріалів для зниження собівартості та скорочення часу виходу на ринок. Розроблена інтегрована DfM-модель визначає структурні компоненти та пропонує методику кількісної оцінки економічної ефективности через чисту приведену вартість та рентабельність інвестицій. Ідентифіковано ключові бар'єри впровадження моделі, такі як дефіцит кадрів, висока вартість матеріалів та нестача стандартів, та запропоновано шляхи їх подолання. Кількісна оцінка демонструє, що впровадження моделі може забезпечити зростання експортного потенціалу України до 1,8–2,2 млрд дол. США, збільшення внеску у ВВП до 2,0–2,5% та рентабельність інвестицій на рівні 200–300% протягом 3–5 років. Сформульовано практичні рекомендації для стейкхолдерів щодо впровадження моделі DfM, адаптації технічних стандартів, розвитку національної інфраструктури та інвестицій у R&D, що дозволить перетворити технологічні бар'єри на драйвери економічного зростання та забезпечити стійкість і стратегічну автономію оборонної економіки України.